4 етапи сепарації, які ти маєш пройти, щоб стати незалежною
Одне із найважливіших завдань, щоб жити своє життя, а не чуже.
Що таке сепарація, стадії сепарації / Джерело: pexels
Економічна незалежність, відстоювання власних кордонів – ці та інші терміни, пов'язані зі зрілістю особистості зараз у всіх на слуху. Експерти платформи "Психологічна підтримка" вирішили пояснити ще один, не менш важливий – "сепарація". Що це таке і як працює, читай далі в матеріалі.
У психології термін "сепарація" позначає він процес відділення людини від своїх батьків та її становлення як самостійної особистості. Щоб сформуватися як незалежна особистість, людина повинна пройти всі етапи сепарації.
4 етапи сепарації
- Емоційний (особистість перестає залежати від схвалення чи несхвалення сім’ї);
- атитюдний (в людини формуються власні погляди на світ);
- функціональний (людина розуміє, що може самостійно дбати про себе);
- конфліктний (людина усвідомлює право жити своє життя).
Проте інколи процес сепарації не завершується, через що люди в дорослому віці залишаються залежними від батьків, не можуть жити відповідно до своїх цілей і переконань.
Чому ж виникають проблеми із сепарацією - причини
- Батьки провокують у дитини почуття вини за те, що дали їй життя та забезпечували усім необхідним. Дитину наче зобов’язують "виплачувати" перед батьками борг. Шлях до здорової сепарації – усвідомлення того, що народження дитини є відповідальністю батьків, а не самої дитини. Тому забезпечувати малечу усім необхідним – обов’язок дорослих, а не те, за що потім дитина має почуватися винною.
- Батьки ігнорують власні інтереси та бажання і наче "живуть заради дитини". В результаті вони і від свого сина чи доньки очікують на таку ж жертовність. І коли дитина виростає, то відчуває обов’язок відмовитися від власного "я" на користь жертовних батьків, відчуваючи за собою наявність "боргу" перед ними.
- Інколи дитину використовують як основу для побудови стосунків: двоє байдужих одна одній людини об’єднуються лише для того, аби ростити малечу. Тоді дитині до останнього не дають покинути батьківський дім, щоб розпочати жити власне життя.
- Батьки позбавляють дитину права голосу, наполягаючи, що вони, дорослі, знають, як краще для неї. В результаті вже доросла дитина сприймає навколишній світ вороже, не чує власних бажань.
- Дорослий представляє малечі світ як щось страшне, постійно застерігаючи її від небезпеки за межами дому. Діти в таких сім’ях тривожні, і вже в дорослому віці живуть з думкою про те, що ні з чим не зможуть впоратися самотужки.
- Батьки прагнуть самореалізуватися через дитину. Вони нав’язують їй свої бажання, захоплення, прагнення. Результат: дитині складно сепаруватись, адже вона не розуміє насправді, хто вона така і чого прагне.
Що потрібно робити дорослим, щоб їхні син чи донька сформувались як самостійна особистість:
- дозволяти дитині набути власного життєвого досвіду;
- дати їй право на власні помилки;
- навчити брати відповідальність за свої вчинки;
- бути для них прикладом: йти за власними бажаннями та прагненнями.
Раніше ми називали ознаки того, що зайва самокритичність – це про тебе.
Важливо! Цей матеріал має суто інформаційний характер і не може бути основою для лікування, встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Якщо Вам потрібні встановлення діагнозу, медична консультація або лікування, зверніться до лікаря.