Емоційне вигорання на роботі: як впоратися з виснажливим станом

Відсутність мотивації, втрата інтересу до роботи, дратівливість та втома від спілкування — це лише кілька ознак вигорання. Хоча ВООЗ не вважає цей стан захворюванням і використовує цей термін лише у випадках, пов'язаних з роботою, переживати його дискомфортно. Що таке емоційне вигорання, чому воно виникає, і чи можна його уникнути — розповіла психологиня, методологиня Центру "Незламна" від "Фонду Маша" Ірина Басіста.

Поняття "вигорання" визначив американський психіатр Герберт Фрейденбергер ще у 1974 році. Він досліджував цей стан і помітив, що характерними ознаками для нього є виснаження, втрата мотивації, проблеми у стосунках. А американська психологиня Крістіна Маслач описала вигорання як фізичне, емоційне чи мотиваційне виснаження, що характеризується порушенням продуктивності в роботі, втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, що може призвести до вживання алкоголю або інших психоактивних речовин. Хоч термін "емоційне вигорання" заведено використовувати лише у професійній сфері, деякі дослідники почали застосовувати його також у материнстві.

Причини вигорання можуть бути різними. Це і стрес, який з початком повномасштабного вторгнення ми проживаємо мало не щодня, втома, виснаження через роботу, побут, догляд за дітьми, накопичення негативних емоцій та новин. Особливо це стосується професій, що зосереджені на допомозі: соціальні працівники, психологи, волонтери та інші. Проте треба пам'ятати, що до вигорання схильні абсолютно всі, — говорить Ірина Басіста.

Психологиня впевнена, що найкращий спосіб уникнути емоційного вигорання — попередити його. Тому її найперша порада: раз чи два на місяць прислухатися до свого стану й самопочуття.

"Запитуйте себе: Як я почуваюся? Чи легко мені засинати? Чи зриваюся на рідних? Якою є моя взаємодія з іншими? Чи подобається мені робота, якою я займаюся? Ставте собі такі запитання і "скануйте" свій стан. Якщо ви щоранку прокидаєтесь і розумієте, що не можете чи не хочете вставати, йти на роботу, яку ви любите, плачете частіше ніж зазвичай — це перші дзвіночки емоційного вигорання", — пояснює Ірина Басіста.

План дій у разі вигорання залежить від його стадії. В ідеалі найкраще може допомогти відпочинок, зміна основної діяльності на кілька днів, а краще на один-два тижні.

Щоб віднайти ресурс та уникнути емоційного вигорання варто:

• скласти для себе перелік активностей для самопідтримки та емоційного переключення;
• навчитися приймати, просити про допомогу і пропонувати її іншим;
• знайти заняття, які можуть допомогти вам впоратися зі стресом;
• гуляти на свіжому повітрі;
• займатися спортом чи іншою цікавою для вас фізичною активністю.

Ви можете скласти для себе списки активностей, які будете застосовувати в моменти емоційної втоми й вигорання. Туди запишіть те, що подобається і приносить задоволення саме вам. Їх можна поділити на такі категорії:

1. Список швидких задоволень (з'їсти щось смачненьке, піти поспати, поспостерігати за природою);
2. Заняття, направлені на ваше тіло (похід у спа, масаж, йога, дихальні вправи, медитація, молитва, макіяж та все, що вас надихає);
Реклама
3. Заняття, направлені на розум (читання книг, відвідування музеїв, вивчення нових мов, пізнання цікавих для вас активностей).

Експертка каже, що варто займатися тим, що вам подобається, відпочивати, спостерігати за природою, висипатися і зробити все, аби зменшити навколо себе стресових факторів. Адже лише на вас лежить відповідальність за ваш психоемоційний стан. Якщо самостійно зробити це важко, зверніться з таким проханням до психолога.

Матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, медична консультація або лікування, зверніться до фахівця.