Еволюція жіночої бігової форми: чому зляться спортсменки

Наскільки маленькі шорти є занадто маленькими? Це питання голосно постало, коли Nike представив свої чоловічі та жіночі комплекти для Олімпійських ігор 2024 року в Парижі на заході в квітні минулого року, і одне зображення двох манекенів пліч-о-пліч стало вірусним. Зліва на чоловічій уніформі - комбінація майки та шортів середньої довжини; справа - жіночий купальник, який, здавалося, піднімався до небезпечної висоти, з вузькою промежиною.

Коли жінки вперше взяли участь в олімпійських змаганнях з легкої атлетики у 1928 році, вони були вдягнуті у вільні футболки та широкі шорти, іноді підперезані ременем. Ці легкі, не аеродинамічні силуети сьогодні б не використовували, адже сучасні спринтерки, бар'єристки та стрибунки в довжину одягають обтягуючий спандекс та шорти з високим вирізом, які мають зменшити опір та зменшити тертя. Нині ж - інші крайнощі.

Суперечки виникли після гучного протесту на Іграх 2020 року в Токіо, коли німецька жіноча збірна з гімнастики відмовилася від купальників з вирізом бікіні на користь більш повного покриття, виступивши проти "сексуалізації гімнастики", як заявила тоді Німецька федерація гімнастики.

"Раніше спортсмени не носили спортивний одяг - одяг був досить елегантним, - пояснює Добріана Генева, професор Технологічного інституту моди в Нью-Йорку і дизайнер одягу, яка працювала для Nike, The North Face і Reebok.- Протягом десятиліть одяг ставав все більш технічним... і іноді це означає додавання тканини, іноді це означає виключення тканини для комфорту і легкості рухів". Жінки-олімпійці десятиліттями носили прості футболки та шорти на біговій доріжці, щойно їм дозволили взяти участь в Іграх, але в 1960-х роках тканини стали дедалі щільнішими, а подоли - вищими. У 1980-х роках стали популярними шорти і бікіні, а сьогодні облягаючі шорти, колготки, трико, купальники, жилети, футболки, кроп-топи і труси з дихаючих тканин, що відводять піт, обіцяють невеликий опір і підкреслюють м'язисту статуру бігунів.

"Якщо ви добре виглядаєте, у вас є впевненість у собі, і це, ймовірно, дуже допомагає вам під час виступу", - каже Генева. Ця думка стала очевидною завдяки культовому стилю одягу та манікюру найшвидшої жінки світу Флоренс Гріффіт Джойнер та її наступниць, включаючи Річардсон, яка вперше виступає на Олімпійських іграх.

Ми причепурюємося, наче вдягаємося, робимо крок уперед, ми готові, незважаючи ні на що. Виглядати добре, почуватися добре, робити добре. Це все стосується ментального аспекту, емоційного аспекту і, зрештою, фізичного

Серед найвідоміших образів Гріффіт Джойнер - червоно-білий купальник з капюшоном, поясом і високим вирізом, в якому вона виграла кілька золотих медалей у 1988 році, а також одноногі костюми, які пізніше наслідувала Серена Вільямс на тенісному корті. У 2000 році австралійська бігунка Кеті Фрімен також запозичила стиль Фло-Джо, одягнувши костюм Nike Swift з капюшоном, що значно відрізнявся від костюмів конкурентів, і, як стверджувалося, зменшив її опір на 5-10%, що, можливо, і вплинуло на її тріумфальну перемогу в бігу на 400 метрів.

Це був один з перших, якщо не перший, одяг, який був протестований в аеродинамічній трубі

Але відтоді для спортсменок-легкоатлеток не стало популярним більше тканини, а навпаки, намітилася протилежна тенденція. І хоча високі розрізи можуть додати впевненості в собі спортсменам на піку фізичної форми, відмінності від чоловічих комплектів є разючими. Генева визнає, що спортсмени повинні мати можливість обирати те, що робить їх найбільш комфортними, але каже, що відверті моделі можуть переходити "тонку межу". "Чому жіноча форма має бути більш відвертою, ніж чоловіча?" - запитує вона. "Ми повинні вийти за рамки цього на цей час".

Тобі також може бути цікаво подивитися, які зірки прийшли підтримати олімпійських спортсменів.